У Довженко-Центрі проведуть виставку за фільмом режисера Романа Балаяна

Про це повідомляє пресслужба Довженко-Центру.

17 грудня о 19:00 відкриється виставка «Польоти уві сні та наяву», що досліджує однойменну культову кінострічку Романа Балаяна та епоху, в яку вона створювалася. 

Цей проєкт насичений кінообразами та мультимедійними рішеннями. Серед них виняткове місце посідає грандіозна відеомузична інсталяція «Шістдесяті» Володимира Тарасова — гуру литовської джазової музики — про творчу атмосферу за «залізною завісою». Тексти Тіберія Сільваші, Людмили Новікової, Івана Козленка, Володимира Войтенка, Надії Заварової, Сергія Тримбача, Наталії Сільваші, Марії Храпачової розкривають історичний та культурний контекст створення «Польотів». 

Інсталяції художника Антона Логова, створені спеціально для виставки, не лише акцентують ключові символи фільму, а й передають психологічні стани, через які проходить головний герой фільму Балаяна. 

В експозиції представлено оригінальні живописні твори Любові Рапопорт, Тіберія Сільваші, Віктора Павлова і Тетяни Яблонської, твори класиків української документальної фотографії Олександра Ранчукова і Бориса Градова, а також фрагменти документальних та художніх фільмів, знятих у Києві в 1970–1980-х роках. Сучасне бачення персонажа, створеного Романом Балаяном на екрані, показано у фотографіях Олени Сапонової та Ольги Степаньян.

Куратором виставки виступив Андрій Алферов: «Дослідження творчості Романа Балаяна перетворилося на дослідження міської теми в українському радянському кіно. Теми, що її, як з’ясувалося, в УРСР було негласно заборонено. І цей факт робить Балаяна не просто режисером, штатним постановником на студії Довженка, а літописцем життя тодішнього середнього класу. Тодішніх нас із вами. Класу, чужого і владній верхівці, і мовчазній слухняній більшості».

Картина «Польоти уві сні та наяву», що вийшла у радянський прокат у 1983 році, майже одразу стала культовою, оскільки зобразила портрет епохи «брєжнєвського застою». Це своєрідний маніфест інтелігенції, риси якої проглядаються в образі головного героя: безладність, беззмістовна заповзятливість, паралізована здатність обирати та вирішувати.

Іва Павельчук. Ювілейна виставка живопису. ПАСІОНАРНІСТЬ. Олександр ФЕДОРУК

Українська художниця Іва Павельчук народилася в Києві 16 травня 1968 року. Працює в галузі сучасного мистецтва та щорічно виставляється з1988 р. Від 2007 викладає у ВНЗ України, 2010 захистила кандидатську дисертацію (PhD in Arts), 2011 присвоєно звання доцента. До експозиції «Пасіонарність» увійшло 100 полотен, створених впродовж 1986–2018-х років, в тому числі із приватних та музейних зібрань України. Представлений доробок ознайомлює глядача з ключовими образами двох основних періодів: неосецесії (1986–1994) та абстракції (1995–2018), демонструючи послідовність творчої еволюції та органічний зв’язок, що історично утворився між абстракцією та дизайном. Картини Івипавельчук зберігаються в музейних зібраннях: Національного музею Тараса Шевченка, Національнго музею «Київська картинна галерея», Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Східно-Казахстанського обласного музею образотворчих мистецтв імені родини Невзорових; муніципальних збірках: Дирекції виставок України НСХУ, Асоціації Арт-галерей України, паризькому Фонді сучасного українського мистецтва «Фенікс».
    За 30 років виставкової діяльності було проведено 20 персональних виставок та понад 100 мистецьких проектів в Україні та Європі. Бібліографічний список художниці нараховує понад 80 мистецтвознавчих рецензій у періодичній пресі, фахових іноземних та вітчизняних каталогах і довідниках, у тому числі, у виданні «Історія української культури». Живопис для Іви Павельчук виявився не просто фаховим покликанням, а й доленосним суспільним призначенням, яке допомогло розкрити потужний педагогічний потенціал, власне громадське ставлення до актуальних проблем сучасності та почуття національної пасіонарності.

Продовжити читання “Іва Павельчук. Ювілейна виставка живопису. ПАСІОНАРНІСТЬ. Олександр ФЕДОРУК”

ВІКТОР ГОНТАРІВ: КОЛОДЯЗЬ ДУШІ. Олег Коваль

Зібрання академіка Віктора Валентиновича Єрьоменка та його дружини (а тепер вже і сина) займає одне з провідних місць серед приватних колекцій України і Слобожанщини. Воно налічує понад 300 робіт видатних майстрів Харкова, України; на початку формування збірки Віктором Валентиновичем були придбані роботи напрочуд дивовижних російських мистців Вейсберга та Калініна, і все ж-таки ядром і ознакою колекції стали твори слобожанських художників.

Продовжити читання “ВІКТОР ГОНТАРІВ: КОЛОДЯЗЬ ДУШІ. Олег Коваль”

Виставка «МАЙДАН: простір творчості»

Виставка «МАЙДАН: простір творчості» У Києві експонують проекти студентів-дизайнерів на тему Майдану, виконані в межах навчального процесу 2014 року. А як воно, працювати над дипломом, коли в місті революція? Якими можуть бути роботи 2013–2014 навчального року? Виставка показує 74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, а також інші твори студентів академії та речі з Майдану.

Продовжити читання “Виставка «МАЙДАН: простір творчості»”

СИНДРОМ ГРИ У ПРЕМІЮ

1 лютого відбулася виставка-звіт українського художника з Гданська Андрія Ментуха в Національному музеї імені Івана Гончара. Жоден із жерців-членів Комітету не спустився з Олімпу, щоб скласти для себе уявлення про достоїнства або вади звітної експозиції. Жоден, окрім славетного одесита Сергія Савченка, який, звісна річ, сам художник високої проби і шанувальник, не черствий до творчості колег. Пишу під свіжим враженням, просто з виставки, запитуючи себе самого: як можна згодом членові Шевченкового комітету оцінювати (вшановувати або навпаки) твори домінанта на високу Премію – Національну премію імені Тараса Шевченка, не відвідавши вернісаж, презентацію з цієї нагоди його малярських праць.

Продовжити читання “СИНДРОМ ГРИ У ПРЕМІЮ”