Журнал "Образотворче мистецтво" – Єдина трибуна мистецької критики з історії та теорії українського мистецтва
МОЖНА БУТИ ЦІЛКОМ ПЕВНИМ, ЩО ТЕРМІН «СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО», ЯК І УСІ ДО НЬОГО ПОДІБНІ (АКТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО, «MODERN ART», «CONTEMPORARY ART»), НІКОЛИ НЕ БУДУТЬ ОЗНАЧАТИ ДЛЯ ВСІХ, БОДАЙ ДЛЯ БІЛЬШОСТІ, ТА НАВІТЬ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ОДНЕ Й ТЕ САМЕ. І ЦЕ НЕЗВАЖАЮЧИ НА КІЛЬКІСТЬ ТОГО, ЩО ВЖЕ НАПИСАНО І ЩО БУДЕ НАПИСАНО НА ЦЮ ТЕМУ.
1 лютого відбулася виставка-звіт українського художника з Гданська Андрія Ментуха в Національному музеї імені Івана Гончара. Жоден із жерців-членів Комітету не спустився з Олімпу, щоб скласти для себе уявлення про достоїнства або вади звітної експозиції. Жоден, окрім славетного одесита Сергія Савченка, який, звісна річ, сам художник високої проби і шанувальник, не черствий до творчості колег. Пишу під свіжим враженням, просто з виставки, запитуючи себе самого: як можна згодом членові Шевченкового комітету оцінювати (вшановувати або навпаки) твори домінанта на високу Премію – Національну премію імені Тараса Шевченка, не відвідавши вернісаж, презентацію з цієї нагоди його малярських праць.
ЧИ ГОТОВИЙ ХУДОЖНИК СПРИЙМАТИ ФАХОВУ АРТ-КРИТИКУ? ПОДІБНЕ ЗАПИТАННЯ ОДНОЗНАЧНО ВИНИКАЄ, КОЛИ ПРАГНЕШ ВИСЛОВИТИ ВЛАСНІ ПРОФЕСІЙНІ АНАЛІТИЧНО-КРИТИЧНІ ДУМКИ. І МАЙЖЕ ЗІ 100-ВІДСОТКОВОЮ ВПЕВНЕНІСТЮ ЗНАЄШ: «НІ». КРИТИКУ, НАВІТЬ У НАЙМЕНШІЙ КІЛЬКОСТІ, СПРИЙМАЮТЬ ЯК ОСОБИСТУ ОБРАЗУ Й НАВІТЬ НЕ ДОПУСКАЮТЬ ДУМКИ, ЩО ВОНА Є НЕ НАСЛІДКОМ ВІДСУТНОСТІ ПОВАГИ, А ОСНОВОЮ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДИСКУСІЇ, КОМУНІКАЦІЇ, ЯКЩО БАЖАЄТЕ, Є ПЕВНИМ ПОДРАЗНИКОМ, ЩО СПОНУКАЄ ДО РЕФЛЕКСІЙ.
СЬОГОДНІ ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ХУДОЖНИК ГЕННАДІЙ ПЕТРОВИЧ ПОЛЬОВИЙ, НАЩАДОК ПРОСВІТИТЕЛЯ ПЕТРА МОГИЛИ, НАПЕРЕДОДНІ СВОГО ДЕВ’ЯНОСТОРІЧЧЯ. МИСТЕЦЬКИЙ ДОРОБОК МАЙСТРА ЗНАЧНИЙ І БАГАТОГРАННИЙ, ОСЯЯНИЙ ВЕЛИЧЧЮ ДУХА І ЛЮБОВ’Ю ДО УКРАЇНИ. У РАДЯНСЬКІ ЧАСИ КРІЗЬ ДИТИНСТВО І ЮНІСТЬ ХУДОЖНИКА ПРОЙШЛИ ГОЛОДОМОРИ, ВІЙНА, РЕПРЕСІЇ, СТУДЕНТОМ ВІН БУВ ЗАСУДЖЕНИЙ І ЗАСЛАНИЙ ДО ГУЛАГУ. ПІД ЧАС ХРУЩОВСЬКОЇ ВІДЛИГИ РЕАБІЛІТОВАНИЙ. ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ ПІСЛЯ КАРЦЕРІВ, ТЯЖКИХ КАТОРЖНИХ РОБІТ, МАЙЖЕ ПАРАЛІЗОВАНИЙ, АЛЕ НЕЗЛОМЛЕНИЙ І З ВЕЛИЧЕЗНИМ ІМПУЛЬСОМ ДО ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. ВСЕ, ЩО ДОВЕЛОСЯВИТРИМАТИ У ТАБОРАХ, ТІЛЬКИ УКРІПИЛО ДУХ І ЗБАГАТИЛО ТВОРЧІСТЬ ХУДОЖНИКА.
ОСЬ МИ УСІ РАЗОМ ЗУСТРІЛИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ НОВИЙ РІК, І МИНУЛО ВЖЕ ОДИНАДЦЯТЬ РОКІВ ВІД ТОГО, ЯК ПІСЛЯ ПЕРЕДЧАСНОЇ СМЕРТІ МИКОЛИ МАРИЧЕВСЬКОГО ЯК ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА Я ЗАСТУПИВ ЙОГО НА ЦІЙ ПОСАДІ ЗА НАКАЗОМ ГОЛОВИ НСХУ ВОЛОДИМИРА ЧЕПЕЛИКА. УСІ ЦІ РОКИ Я НАМАГАВСЯ РОБИТИ ЖУРНАЛ ЗІ СВОЇМИ КОЛЕГАМИ, ДРУЗЯМИ, ЗНАЙОМИМИ ОБ’ЄКТИВНИМ В ОЦІНЦІ МИСТЕЦЬКИХ РЕАЛІЙ, НЕ ЗІСКАКУЮЧИ ВЛІВО І НЕ ПОВЕРТАЮЧИ ВПРАВО. ПАМ’ЯТАВ ЗАВЖДИ: ЦЕ ЄДИНИЙ В УКРАЇНІ ДОВГОЛІТНІЙ ЖУРНАЛ, ЯКИЙ СЬОГОДНІ УЖЕ МАЄ 82-РІЧНУ ІСТОРІЮ СВОГО ХУДОЖНЬОГО БУТТЯ. ВІН СЬОГОДНІ І Є ОДНІСІНЬКИЙ-ЄДИНИЙ, І ЯКЩО В ПОЛЬЩІ, ПРИМІРОМ, ЇХ ДЕСЯТКИ, – НАВІТЬ НАВЧАЛЬНІ КРАКІВСЬКА ТА ВАРШАВСЬКА АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВА МА ЮТЬ СВОЇ ЩОКВАРТАЛЬНИКИ, – ДЕ «ЛІВІ» ЗНАХОДЯТЬ СВОЮ ТРИБУНУ, «ПРАВІ» ДОВЕРШУЮТЬ МИСТЕЦЬКУ ІСТИНУ «ПРАВИЗНОЮ» ПОГЛЯДІВ, ТО В УКРАЇНІ «ОМ» – ЄДИНА МИСТЕЦТВОЗНАВЧА СЦЕНА, ДЕ ДОВОДИТЬСЯ ЗАДОВОЛЬНЯТИ ПОТРЕБИ ШИРОКОЇ ПАНОРАМИ МИСТЕЦЬКИХ ВІЗІЙ, ГРАТИ НА ЦІЙ СЦЕНІ НЕЙМОВІРНІ РОЛІ, ЩО ЇХ ОБ’ЄКТИВНО ВІДВОДИТЬ НОВІТНЄ МИСТЕЦТВО ДЛЯ ІСТОРІЇ УКРАЇН СЬКОГО МИСТЕЦТВА, ХУДОЖНЬОЇ КРИТИКИ, МОДЕРНОГО КУРАТОРСТВА.
З’ЯСОВУЄМО ДЛЯ СЕБЕ ЗНАЧЕННЯ СЕЛЯНСЬКОГО, МІЩАНСЬКО-РЕМІСНИЧОГО ЖИТТЄВОГО УКЛАДУ У ФОРМУВАННІ Й РОЗВИТКУ УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ. РОЗУМІЄМО, ЯКІ ЯСКРАВІ ПРИКЛАДИ ТВОРЧОЇ ПРАКТИКИ НАРОДУ В ЦІЛОМУ ВИЗНАЧАВ ЯКІСНИЙ РІВЕНЬ ЦЬОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, В ЯКОМУ МІСЦЕ ДЛЯ КРАСИВОГО В СИСТЕМІ НАРОДНИХ ЗВИЧАЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ВВАЖАЛОСЯ ПРІОРИТЕТНИМ. ТА ЯСКРАВА СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ ПОЧАЛА ПРИВЕРТАТИ УВАГУ ВЧЕНИХ, УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІҐЕНЦІЇ, ДІЯЧІВ ЗЕМСТВА, ПОВІТОВИХ ГРОМАД ІЩЕ В ПОЗАМИНУЛОМУ СТОЛІТТІ. ТОДІ Ж ПОЧАЛИ АКТИВНО ФОРМУВАТИСЯ ІНІЦІАЦІЇ ПРИВАТНОГО КОЛЕКЦІЮВАННЯ СЕРЕД СТАРШИНСЬКО-КОЗАЦЬКИХ РОДІВ ЩЕ У XVII–XVIII ст., А ВЖЕ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. ВЧЕНІ, ХРИСТИЯНСЬКИЙ КЛІР, ЗАМОЖНІ РОДИНИ ПРОДОВЖУВАЛИ АКТИВНУ ЗБИРАЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ЗВЕРТАЮЧИ ПИЛЬНУ УВАГУ НА НЕТЛІННІ ПАМ’ЯТКИ, ЩО ВИЗНАЧАЛИ КРИТЕРІЇ ВИСОКОГО В УЯВЛЕННЯХ ПРО НАРОДНУ УЖИТКОВУ ТВОРЧІСТЬ
Образотворче Мистецтво 