У творчості молодого українського художника, що сьогодні проживає у США Мирослава Дузінкевича неймовірним чином переплітаються різні стилі і жанри: від монументальних полотен на біблійну тематику, до імпресіоністичних пейзажів та модерних натюрмортів. Та до якого б напрямку чи теми не звертався мистець – він проникає у саму суть речей, відкриваючи глядачеві навіть більше ніж погляд на річ, але один із тонких шарів духовного буття зображуваного. Відкриває те, що недоступно звичайному оку, а лиш проникливому оку творця, яке здатне абсолютно зануритися в істини життя, пережити їх в усій повноті та винирнути із цим переживанням назовні, щоби явити світу їхню красу. Сьогодні талановитий живописець підкорює терени вибагливого американського арт-простору, своєю творчістю прославляючи сучасне українське мистецтво, відкриваючи світові двері до нашої культури.
Дузінкевич родом з мальовничої Івано-Франківщини, з самого дитинства йому пощастило надихатись багатою природою рідного краю, чимало пейзажів написані художником на пленерах у цих місцях. Саме там відбувся перший потяг до мистецтва, який був підтриманий батьками та направлений у правильне русло. Отже майбутній художник вирушив до Києва, де відбувся надзвичайно важливий етап у формуванні хисту майбутнього мистця, а саме – навчання в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. Цей час Дузінкевич згадує з особливою теплотою та вдячністю долі, адже йому пощастило переймати знання у видатних педагогів й талановитих живописців В. Шаталіна та М. Гуйди. Роки навчання стали надзвичайно плідними – дипломною роботою художника стало величезне полотно на біблійну тематику «Се Чоловік» (2002 р.) продемонструвала високий рівень майстерності та була визнана Державною екзаменаційною комісією найкращим твором року.
Вже від того часу визначилося його спрямування до фігуративного живопису, якому він вірний і по сьогодні. Втім творчість мистця протягом цього відрізку часу зазнала великих трансформацій: від реалістичного оповідування сюжету до модерно-декоративних композицій. Як говорить сам мистець, його вподобання не стоять на місці так само, як не стоїть на місці час. Справжній художник повинен постійно розвиватися, бути відкритим до ідей, що являє перед ним сам Всесвіт. Основними напрямками творчості Дузінкевича є пейзаж, натюрморт та арлекінада і в них майстер розкриває перед глядачем різні грані свого світосприйняття.
Пейзажі переважно виконані живописцем у імпресіоністичній манері, а часом в захопленні ритму і кольору народжуються твори, що тяжіють до абстракції. Здається, сам сюжет диктує той чи інший підхід у його зображенні: якщо це велична та водночас мінлива карпатська природа – художник пише широкими вільними мазками, так ніби ширяє ними у безкінечному гірському небі, бажаючи охопити увесь простір довкола («Улюблений будинок», «Синій дар» (обидва 2017 р.)). У стриманій вохристо-синьо-зеленій кольоровій гамі переданий увесь характер цих місць. Коли це італійські містечка – полотно захоплює буяння фарб: червоної, оранжевої, синьої, нанесені дрібними ритмічними мазками, вторячи яскравим маленьким будиночкам провінційної Італії на тлі яскраво-блакитного неба («Портофіно, Італія», «Генуя, Італія» (обидва 2017 р.)).
На противагу чистим емоціям, експресії та свободі краєвидів постають вишукані і водночас раціональні натюрморти та арлекіни Дузінкевича. Ці композиції зазвичай складні, наповнені великою кількістю знаків і символів, вони хочуть діалогу з глядачем, вони прагнуть бути прочитаними, зрозумілими та у першу чергу все ж відчутими. За цим живописом відчувається дихання глибокої культурної традиції, вплетеної в канву самого життя.
Повсякденні речі, підглянуті в реальності на полотнах художника стають приводом для роздумів про роль, що людина обирає на своєму життєвому шляху, про вартість людського буття з огляду на вічність. Мистець стає більше ніж просто живописцем, із пензлем в руках він стає немов володарем часу, вихоплюючи образи із повсякденності та оселяючи їх в особливому метафоричному вимірі реальності, такому відчутному і щільному на перший погляд. І в цьому об’ємі час ніби згущується, це вже простір зі своїми матеріальними характеристиками. Одягаючи своїх персонажів у яскраві костюми, наділяючи їх певними якостями мистець створює щось на кшталт театральної постановки, де головним реквізитом стає фактура, орнамент, живопис як такий («Друзі» (2019), «Музиканти» (2017)). Стриманість кольорової гами, витонченість деталей, насиченість орнаментальними елементами, статичність композиції відсилають нас до класичної традиції, в якій бере свої витоки живопис Дузінкевича. Проте на полотнах мистця усе це набуває нового сенсу, стаючи в першу чергу приводом для естетичної насолоди від можливостей живопису, милування світом форм. Як і в будь-якій виставі сюжет має свою філософську підоснову та мораль, те, що приховано поміж строк, те що наділяє форму життям. Майже «моналізівська» посмішка арлекіна, по-дитячому щира і нелукава повертає нас до істини, до того, що має справжню вагу, повертає до себе самих, піднімаючи завісу головної таємниці цього світу – в ілюзорності, швидкоплинності матеріального, у безкінечності вічної душі. Досягнення такої глибини було б неможливо без майстерного володіння живописним ремеслом та чутливого сприйняття світу.
Не менш вишуканими та навіть дещо гротескними є натюрморти Дузінкевича, такі як «Натюрморт з часником» (2019), «Спогади» (2018). В цих композиціях прояв захоплення фактурою і орнаментом досягає своєї найвищої точки. Меандри бачимо на посуді і навіть звичайний часник на полотнах художника закручується в меандр. Усе, потрапляючи на картину зазнає формалістичних метаморфоз – класичні форми чайників, ваз, фрукти витягуються, розпластуються, розбрідаються по столу, або громадяться поруч, надаючи композиції особливого ритму, а загальному звучанню твору неповторного шарму одухотвореності.
І хоч час став підвладним художникові у творах, та бурхливе життя американського мегаполіса, де живе мистець, диктує свій ритм. За словами Дузінкевича, працювати потрібно так багато і швидко, що навіть олія природнім чином поступається місцем акриловим фарбам.
Творчість майстра все ж органічно влилася до сучасного мистецького процесу США, живописець приймає активну участь у колективних виставках та конкурсах, а із декоративним полотном «Рай» (2020) став переможцем конкурсу, присвяченого Дню Незалежності Америки «Моя Америка» 2020 р.
Нещодавно твори майстра пройшли відбір, на дві масштабні та престижні міжнародні виставки Art Miami та Artexpo New York, а також на даний момент проходить онлайн виставка у популярній американській галереї Margo Gallery. Мирослав Дузінкевич знайшов широке поле для реалізації свого потенціалу в Америці і бачить в цій країні велике майбутнє.
Картини мистця знаходяться в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, в Музеї Гетьманства (м. Київ), Музеї мистецтв Пикарпаття (м. Івано-Франківськ), в Російському музеї (м. Джерсі Сіті), в галереях та приватних колекціях України, США та Європи. Декоративні та водночас глибоко філософські полотна Дузінкевича займають особливе місце між традицією та сучасністю та представляють живописну культуру України на високому рівні у світі.
Образотворче Мистецтво 